порішити
Смотреть что такое "порішити" в других словарях:
порішити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див … Словник синонімів української мови
убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити … Словник синонімів української мови
пакы — (2868) нар., част. и союз. I. Нар. 1.Обратно, назад, в обратную сторону: ащ(е) вывѣржена лодь˫а буде(т) вѣтромъ велико(м). на землю чюжю. и ѡбрѧщютьсѧ тамо иже ѿ на(с) Руси. да аще кто идеть снабьдѣти лодью с рухломъ своимъ и ѿсылати пакы. на… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
подънебесьныи — (6*) пр. Находящийся под небом, поднебесный: створи б҃ъ ѿ землѧ. всѧ звѣри дубравны˫а. и всѧ птица подънб(с)ны˫а. Пал 1406, 34а; ѥгда взвѣють ти подънб(с)ни велиции вѣтри. Там же, 34в; подънебесьна˫а жен. в роли с. Вселенная: не токмо прiдеть на… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
кокнути — ну, неш, док., перех., розм. 1) Ударивши, розбити щось крихке, ламке. 2) Вбити, порішити когось … Український тлумачний словник
закінчувати — закінчити (доводити що н. до кінця, до завершення), кінчати, кінчити, скінчати, скінчити, покінчити, докінчувати, докінчити, завершувати, завершити, довершувати, довершити, вивершувати, вивершити, повершити, порішити; викінчувати, викінчити… … Словник синонімів української мови
невтішний — 1) (якого неможливо втішити чим н., заспокоїти), безутішний, нерозважний Пор. сумний 2) (про важкий психічний стан, почуття, плач тощо який неможливо втішити чим н., заспокоїти), безутішний, нерозважний, нерозважливий, невтишимий; безвихідний,… … Словник синонімів української мови
решить — решу, укр. рiшити, др. русск. рѣшити развязать; отпустить грехи ; ст. слав. рѣшити λύειν (Супр.), болг. решавам решаю , сербохорв. дриjѐшити, дри̏jеши̑м решить, отвязать , словен. rẹšiti решить, уничтожить, освободить , чеш. řešiti решить ,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
дати — ДА|ТИ (>3000), МЬ, СТЬ гл. 1. Дать (давать) в руки, вручить: <ѹзьр>ѣ нища нага и печѩльна. и съвлъкъ сѩ дасть <ѥмѹ> одеждю свою. Изб 1076, 269; повелѣ нали˫ати вина юже ношаше викию и дати ѥмѹ. ЖФП XII, 51б; съньмъ прьстень съ рѹкы … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
